Наша діяльність - Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України. Офіційний веб-сайт

Перейти до вмісту

Головне меню:

Наша діяльність

Наша діяльність

Одним з найбільших учасників червонохресного Руху України є Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста.

В області функціонує 44 міських і районних і 2842 первинних організацій, що об'єднують 303 561 членів Товариства.

Важливим моментом є фінансова підтримка діяльності Товариства населенням області. Проводяться різні акції, місячник Червоного Хреста по збору коштів. Діяльність Червоного Хреста, його ідеї та завдання широко роз'яснюються волонтерами населенню.

Дніпропетровський обласний Червоний Хрест є ініціатором створення кімнат медико-соціального обслуговування престарілих людей за місцем проживання. У мікрорайонах, віддалених від лікувальних закладів, функціонують 43 кімнати і 3 центру.

Крім основного навантаження з надання безоплатної медико-соціальної допомоги нужденним, ці установи є місцем дружніх зустрічей, чаювань, святкувань знаменних дат
, днів народжень, ювілеїв.

Підопічні Товариства Червоного Хреста впевнені, що в кімнатах можна отримати пораду у вирішенні будь-якої життєвої проблеми.

Працює патронажна служба - 217 чол., Яка обслуговує близько 22000 пацієнтів, з числа одиноких престарілих в основному прикутих до ліжка хворих.


Впроваджуються нові форми роботи. До них відносяться: Банки одягу і пункти прокату предметів догляду за хворими на дому. Їх вже створено 34. Функціонує 28 палат Червоного Хреста. 2 денних стаціонару, в селах 35 пунктів Червоного Хреста з надання першої допомоги.


У банках одягу щорічно обслуговується від 25000 до 27000 малозабезпечених громадян, послугами пунктів прокату користуються 2000 громадян, в кімнатах Червоного Хреста проліковано - 2833 чол. в денних стаціонарах - 186 осіб, надана перша допомога у сільських пунктах 7382 звернувся.


Співробітники Товариства Червоного Хреста готові надати допомогу постраждалим від лих. Склад запасів з НС в Обласному комітеті укомплектований на 100%, мається повністю оснащений автомобіль для надання допомоги. Так при вибуху побутового газу по вул. Мандриківській, 127. Червонохресного дружина прибула на місце події повністю оснащеною: медикаментами, продуктами харчування, одягом, ковдрами, теплими речами для надання допомоги постраждалим. За активну участь 8 співробітників нагороджені грамотами МНС та міськвиконкому. В області реалізуються міжнародні та національні програми по боротьбі з туберкульозом. ВІЛ / СНІДом, поширенню міжнародного гуманітарного права. Організації Червоного Хреста надають натуральну допомогу населенню.


Турбота про здоров'я населення, поширення знань про здоровий спосіб життя, попередження захворювань на туберкульоз та ВІЛ інфекцій займають велике місце в діяльності обласної організації. Тісний контакт із засобами масової інформації дозволяє оперативно висвітлювати актуальні питання діяльності, пропагувати заходи по збереженню здоров'я від впливу різних шкідливих факторів, популяризувати донорський рух. Співдружність з центрами здоров'я, лікувально-профілактичними установами, бібліотеками, значно розширюють обсяг і якість проведеної роботи.


8 березня в пологових будинках проводиться акція «Діти Червоного Хреста» з поздоровленням дітей і батьків.


Служба розшуку Українського Червоного Хреста в області проводить роботу з розшуку громадян, зв'язок з якими було втрачено у воєнні роки, при ліквідації наслідків землетрусів, аварій та катастроф.


Обласна організація щорічно приймає на розгляд
понад 200 заяв та звернень громадян. З них вирішуються позитивно 50%.
Робота з розшуку проводиться в контакті з державними структурами, із залученням волонтерів.


З кожним роком зростає кількість молоді, що бере участь у діяльності Червоного Хреста. Майже половина фінансових коштів надходить від молодіжних первинних організацій. Багато добрих справ на рахунку волонтерів Дніпропетровщини. Вони беруть участь у популяризації ідей Червоного Хреста, поширенні знань про міжнародне гуманітарне право, організовують і проводять різні заходи та акції. Поширюють знання з профілактики ВІЛ / СНІДу та туберкульозу серед однолітків, надають допомогу ветеранам війни та праці в подоланні життєвих труднощів.



НАША ГОРДІСТЬ

    
Громадськість Дніпропетровщини пишається патронажною медичною сестрою Мережко Марією Микитівною більше 40 років обслуговуючої одиноких ветеранів та нагородженої вперше за всю історію червонохресного руху Дніпропетровщини медаллю «Флоренс Найтінгейл».

З дитинства й на усе життя

…Дитинство Марійки, що випало на роки воєнного лихоліття, було нелегким. Батько загинув на фронті. У родині, крім неї, старшої, було ще двоє молодших, яких їй треба було доглядати мама працювала. Та дівчинка усе ж знаходила час щодня забігти в госпіталь, розташований у її рідному селі Чаплинка Петриківського району на Дніпропетровщині. Носила пораненим молоко, хоч і самі жили впроголодь. Хворі так і звикли кликати її «Дівчинко, підійди сюди». Десятирічна Марійка намагалася виконати будь-яке їхнє прохання - хотіла полегшити біль і розділити біду. Писала листи солдатським рідним, нареченим, читала газети, годувала тяжкохворих, прала перев'язочний матеріал, допомагала прибирати приміщення або й просто сідала поруч тяжко поранених і відволікала їх од сумних думок розмовами.
По війні, дізнавшись про те, що організовано дворічні курси Червоного Хреста, Марія МЕРЕЖКО поступає на них. Закінчивши, починає працювати в Товаристві на посаді патронажної медичної сестри Ленінської районної організації ТЧХУ м. Дніпропетровська.
Марія Микитівна почуває себе незамінною для підопічних, котрих у неї на ділянці - 198. З особливою теплотою ставиться до ветеранів Великої Вітчизняної, згадуючи тих безпомічних солдат, із котрими вона колись ділилася теплом свого дитячого серця.
Дільниця, котру вона обслуговує, донедавна була забудована приватним сектором. Лікувальні установи від її підопічних знаходилися на відстані до 35 км - неважко уявити собі, якою важкою була тут робота патронажної сестри. Коли в районі розпочалося будівництво багатоповерхівок, у Марії Микитівни виникла ідея: адже можна надавати допомогу самотнім хворим не лише удома, а й більш кваліфіковано - в амбулаторних умовах. Для цього треба було мати власне приміщення. Так пані Марія взялася за організацію кімнати Червоного Хреста. Чимало перешкод довелося подолати, та її упертість і настійлива воля, зрештою, увінчались успіхом. Спочатку самостійно, а згодом і за допомогою активу зробила ремонт у нежилому приміщенні однієї з багатоповерхівок, принесла із дому стільці, штори, підопічні подарували стіл, і ось настала та довгоочікувана мить, коли Марія Микитівна оголосила місцевій владі, своїм підопічним про відкриття кімнати-«Світлиці», як сама її й назвала. Відкрита «Світлиця» для кожного й сьогодні - щодня її відвідують 15-16 чоловік. Щороку в ній проходить до 40 благодійних акцій нехай і невеличких, негучних, та зазвичай це теплі, душевні бесіди, спогади, обіди й вечері та й просто - щире спілкування самотніх людей похилого віку.
Пані Марія не може пройти байдуже повз людську біду. 1982 року, провідуючи самотню жінку по вул. Зеленій, 2, побачила, що будинок підопічної оповитий димом - пожежа набирала сили. Патронажна сестра, не чекаючи на допомогу, мужньо кинулася в охоплене полум'ям приміщення. їй пощастило врятувати свою підопічну. Поки підоспіли рятувальники, сестра надала їй і першу допомогу...
А коли 1997 року у Дніпропетровську дев'ятиповерховий будинок протягом чотирьох годин увійшов під землю, а на його місці утворився страшний котлован, Марія Мережко була серед перших, хто поспішив на допомогу потерпілим. Надавала першу допомогу, поїла теплим чаєм і просто підтримувала добрим словом доти, доки усіх розташували на тимчасове місце проживання.
Своєю мужністю, прикладом служіння ближньому, відданістю червонохресним ідеалам пані Марія виховує тих, хто щойно пов'язав життя з Червоним Хрестом. Адже здобути спеціальну освіту, бути висококласним професіоналом - це лише півсправи. А ось виховати в собі вміння співчувати людям, чужий біль сприйняти як власний, уміти налагодити ділові, теплі стосунки з колегами і підопічними - ці необхідні риси приходять лише із досвідом. їх виховала в собі й ними щедро ділиться із молодими колегами патронажна сестра Червоного Хреста Марія Мережко.

 
Назад до вмісту | Назад до головного меню