Закон України про Товариство Червоного Хреста України - Дніпропетровська обласна організація Товариства Червоного Хреста України. Офіційний веб-сайт

Перейти до вмісту

Головне меню:

Закон України про Товариство Червоного Хреста України

Про нас > Закони України

            З А К О Н   У К Р А Ї Н И

            Про Товариство Червоного Хреста України

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 5, ст.47 )

 Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199
  N 2803-VI ( 2803-17 ) від 17.12.2010  


    Цей Закон   регулює   відносини,   пов'язані   з   діяльністю
Товариства Червоного Хреста України, визначає його правовий статус
та правові засади діяльності.

              
Розділ I

                ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1.   Товариство   Червоного  Хреста  України  (далі  -
Товариство) є всеукраїнською добровільною громадською гуманітарною
організацією.

    Товариство допомагає    державі    у   наданні   медичної   і
гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів та в мирний час,
бере  участь  у  наданні  міжнародної  допомоги у разі катастроф і
надзвичайних  ситуацій,   забезпечує   медико-соціальну   допомогу
найменш соціально захищеним верствам населення.

    Стаття  2.  Законодавство  України  про  Товариство Червоного
Хреста  України  та  про  символіку  Червоного  Хреста,  Червоного
Півмісяця, Червоного Кристала ґрунтується на  Конституції  України
( 254к/96-ВР ),  Женевських  конвенціях про захист жертв війни від
12 серпня  1949  року  (  995_151,  995_152,  995_153,   995_a153,
995_154 ) та Додаткових протоколах ( 995_199,  995_200,  995_g74 )
до них,  складається з інших міжнародних договорів України,  згода
на  обов'язковість  яких  надана  Верховною Радою України,  Закону
України "Про  символіку  Червоного  Хреста,  Червоного  Півмісяця,
Червоного  Кристала  в Україні" ( 862-14 ),  цього Закону та інших
прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
  Стаття  2  в  редакції  Закону  N  2803-VI  (  2803-17  )  від
17.12.2010  

    Стаття 3.  У цьому Законі наведені нижче  терміни  і  поняття
вживаються у такому значенні:

    Міжнародний червонохресний  рух  -  Міжнародний рух Червоного
Хреста  і  Червоного  Півмісяця,  складовими  частинами  якого   є
Міжнародний   Комітет   Червоного   Хреста,  Міжнародна  Федерація
товариств Червоного Хреста і Червоного  Півмісяця  та  Національні
товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця;

    Національні товариства  -  Національні  товариства  Червоного
Хреста або Червоного Півмісяця іноземних країн;

    Товариство Червоного Хреста України - Національне  товариство
Червоного  Хреста  - складова частина Міжнародного червонохресного
руху,    всеукраїнська    добровільна    громадська    гуманітарна
організація;

    доброчинна, благодійна  діяльність - діяльність,  пов'язана з
наданням допомоги та підтримки тим,  хто її потребує,  виходячи із
загальнолюдських   принципів  гуманності  та  взаємодопомоги,  яка
здійснюється виключно безкорисливо (без мети одержання прибутку чи
іншої вигоди);

    надзвичайні ситуації  -  збройні  конфлікти,  стихійне  лихо,
катастрофи,  аварії, епідемії, масові отруєння, голод, радіаційне,
бактеріологічне, хімічне забруднення тощо.

    Стаття 4.   Організація   діяльності,   масштаби   і   методи
діяльності організацій Товариства, процедура оформлення членства у
Товаристві   і  членів  органів  правління  визначаються  Статутом
Товариства.

    Стаття 5.  Товариство Червоного  Хреста  України  -  єдине  в
Україні  Національне  товариство Червоного Хреста,  що діє на всій
території України, створює місцеві організації, через які здійснює
свою діяльність відповідно до Статуту Товариства та цього Закону.

    Стаття 6.   Товариство   виконує  свої  завдання  виходячи  з
основоположних принципів  Міжнародного  руху  Червоного  Хреста  і
Червоного Півмісяця - гуманності,  неупередженості, нейтральності,
незалежності, добровільності, єдиності, універсальності.

    Стаття 7.  Вищим керівним органом Товариства  є  з'їзд,  його
організацій - конференції та загальні збори.

    З'їзд Товариства  затверджує  Статут  Товариства,  вносить до
нього зміни і доповнення,  обирає Президента Товариства та  членів
Правління   Товариства   і  ревізійну  комісію,  заслуховує  звіти
Президента  Товариства  і  Правління  Товариства,  здійснює  право
власності  на  майно  та  кошти  Товариства,  приймає рішення щодо
припинення діяльності (реорганізації чи ліквідації) Товариства.

    Стаття  8. Товариство використовує емблему Червоного Хреста у
порядку,  визначеному Законом  України  "Про  символіку  Червоного
Хреста, Червоного   Півмісяця,   Червоного   Кристала  в  Україні"
( 862-14 ).
  Стаття  8  в  редакції  Закону  N  2803-VI  (  2803-17  )  від
17.12.2010  

    Стаття 9. Товариство в процесі своєї діяльності:

    здійснює збір  різних   видів   гуманітарної   допомоги   від
юридичних  і  фізичних  осіб  України,  іноземних  осіб,  осіб без
громадянства,  міжнародних організацій для адресатів на  території
України.  Види  адресатів  і адресної допомоги визначає Товариство
самостійно відповідно до своїх статутних завдань і цілей згідно  з
законодавством України;

    бере участь  у розподілі гуманітарної допомоги,  отриманої із
зазначених вище джерел;

    здійснює діяльність,  що випливає з  Женевських  конвенцій  з
питань  надання  допомоги пораненим,  хворим та іншим особам,  які
постраждали під час збройних конфліктів;

    співпрацює    з    закладами    охорони   здоров'я   України,
епідеміологічною  службою  України,  спеціалізованими підрозділами
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи і медичною службою Збройних Сил України;

    співпрацює   з   державними  органами  з  питань  розміщення,
транспортування,  медичного  та  іншого  обслуговування  суб'єктів
гуманітарної допомоги;

    співпрацює   з   державними   органами   системи  соціального
забезпечення  з  питань  надання  допомоги  соціально  незахищеним
верствам населення;

    отримує, реєструє,  зберігає і надає  інформацію  про  жертви
стихійного лиха або збройних конфліктів;

    створює загони  першої допомоги під час збройних конфліктів і
стихійного лиха,  здійснює пошук поранених  і  загиблих  внаслідок
катастроф, стихійних лих, збройних конфліктів, встановлює місця їх
поховання, надає допомогу в цьому державним установам;

    організовує   роботу    недержавної    добровільної    служби
невідкладної допомоги Товариства, яка є складовою частиною системи
Товариства,  забезпечує життєдіяльність таборів для  поранених  та
потерпілих  і  надає  населенню в конкретній надзвичайній ситуації
необхідну безоплатну санітарну та медико-соціальну допомогу;  бере
участь  в  організації  безоплатної  підготовки населення (в першу
чергу  молоді)  з  питань  надання  першої  медичної  (санітарної)
допомоги;

    сприяє  органам    державної   влади   і   органам  місцевого
самоврядування  в   транспортуванні,   прийнятті   та   розміщенні
евакуйованого   населення   і  біженців,  наданні  їм  безоплатної
медико-соціальної допомоги;

    організовує роботу служби розшуку Товариства, яка є складовою
частиною Товариства,  здійснює розшук осіб,  які пропали безвісти,
допомагає встановлювати зв'язки  між  членами  сімей,  роз'єднаних
внаслідок збройних конфліктів чи виникнення надзвичайних ситуацій,
сприяє возз'єднанню сімей, розшукує могили захисників Батьківщини,
які загинули і поховані за межами України;

    бере   участь  у  виконанні  державних  цільових  і  місцевих
(регіональних) програм розвитку донорства крові та її компонентів;
разом з органами і закладами охорони здоров'я здійснює роботу щодо
залучення громадян до лав донорів крові та її компонентів;  Абзац
тринадцятий  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом N 3421-IV
( 3421-15 ) від 09.02.2006  

    надає безоплатну  санітарну  та   медико-соціальну   допомогу
самотнім  непрацездатним громадянам похилого віку,  дітям-сиротам,
інвалідам,  безпритульним, немічним та іншим соціально незахищеним
верствам населення, які потребують турботи і підтримки, як у межах
пожертвувань  та  гуманітарної  допомоги,   так   і   за   рахунок
створюваних Товариством доброчинних, благодійних фондів;

    сприяє    реалізації    державних    цільових   та   місцевих
(регіональних)  програм, спрямованих на охорону здоров'я і надання
допомоги    незахищеним   малозабезпеченим   верствам   населення,
співпрацює  для  виконання  цих  завдань з іншими організаціями та
установами.    Абзац п'ятнадцятий із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006  

                           
Розділ II

                     ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА

                            Глава 1

             ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА

    Стаття 10.  Товариство  та його місцеві організації з моменту
їх  державної  реєстрації  набувають   статусу   юридичної   особи
відповідно до законодавства України.

    Товариство має   відокремлене   майно,   самостійний  баланс,
рахунки в установах банків (у  тому  числі  валютні),  печатки  із
своїм найменуванням, символіку, штампи, бланки.

    Стаття 11.  Товариство бере участь у міжнародній доброчинній,
благодійній діяльності,  в інших міжнародних акціях  гуманітарного
характеру,  що  здійснюються  відповідно  до міжнародних договорів
України,  згода на  обов'язковість  яких  надана  Верховною  Радою
України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

    Стаття 12.   Для   досягнення  цілей,  передбачених  Статутом
Товариства,  та  виконання   завдань   відповідно   до   принципів
Міжнародного  червонохресного  руху  і цього Закону Товариство має
право:

    представляти і захищати законні права  та  інтереси  свої,  а
також  своїх членів в органах державної влади та органах місцевого
самоврядування, органах судової влади;

    використовувати символіку  (емблему)   Червоного   Хреста   у
порядку, визначеному законом;

    поширювати інформацію про Міжнародний червонохресний рух, про
міжнародне гуманітарне право та про свою  діяльність,  пропагувати
ідеї та завдання Товариства;

    одержувати від  органів  державної влади та органів місцевого
самоврядування  підтримку,  необхідну  для  реалізації   цілей   і
завдань, передбачених Статутом Товариства та цим Законом;

    брати участь  в  організації  та  проведенні  масових заходів
гуманітарного та доброчинного характеру;

    самостійно вирішувати  питання,  пов'язані  з  одержанням   і
наданням Товариством гуманітарної та доброчинної допомоги;

    засновувати засоби масової інформації,  видавати друковану та
поліграфічну продукцію,  створювати фільми,  влаштовувати виставки
тощо;

    створювати організації,    фонди,    а    також   засновувати
підприємства з метою фінансового забезпечення виконання  статутних
завдань   Товариства   згідно   з  законодавством  і  міжнародними
зобов'язаннями України;

    створювати лікарні, аптеки, притулки, їдальні для бідних;

    проводити роботу  по  розшуку  могил  військовополонених   та
громадян, які пропали безвісти внаслідок надзвичайних ситуацій.

                            Глава 2

      ТОВАРИСТВО І ДЕРЖАВА. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ТОВАРИСТВА

    Стаття 13.  Україна відповідно до взятих на себе  міжнародних
зобов'язань  забезпечує  додержання  законних  прав  та  інтересів
Товариства,  його  органів,   місцевих   організацій   та   членів
Товариства.

    Втручання органів    державної   влади,   органів   місцевого
самоврядування,  їх  службових  та  посадових  осіб  у  діяльність
Товариства    не   допускається,   крім   випадків,   передбачених
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України.

    Стаття 14.  Україна як учасник Женевських конвенцій 1949 року
про захист  жертв  війни ( 995_151, 995_152, 995_153, 995_154 ) та
Додаткових  протоколів  до  них  1977  року  (  995_199, 995_200 )
підтримує   гуманітарну  та  доброчинну  спрямованість  діяльності
Товариства і Міжнародного червонохресного руху.

    Сплата внеску за членство Товариства в Міжнародній  Федерації
товариств  Червоного  Хреста і Червоного Півмісяця здійснюється за
рахунок   коштів   Державного   бюджету   України,   які   щорічно
передбачаються в законі про Державний бюджет України.

    Органи державної  влади  та органи місцевого самоврядування в
межах своїх повноважень та можливостей сприяють  Товариству,  його
органам  та  місцевим  організаціям  у  здійсненні  ними статутних
завдань, підтримують їх гуманітарну і доброчинну діяльність.

    Стаття 15.  Громадяни України, а також підприємства, установи
та   організації,   розташовані  в  Україні,  незалежно  від  форм
власності та видів діяльності, надають Товариству, його органам та
місцевим  організаціям,  а  також особам,  які виконують доручення
Товариства відповідно до цього Закону, необхідну допомогу.

    Стаття 16.  Товариство,  його місцеві  організації,  створені
(засновані)  ними підприємства звільняються від сплати податків та
інших платежів згідно з законодавством.

    Стаття 17.  З суми коштів  або  вартості  майна,  добровільно
перерахованих   (переданих)   юридичними   і   фізичними   особами
Товариству та його  місцевим  організаціям,  сплачуються  податки,
збори (обов'язкові платежі) згідно з законодавством.

    Стаття 18.  Товари та матеріальні цінності,  які надходять, у
тому числі і з-за кордону,  Товариству,  його органам та  місцевим
організаціям як гуманітарна чи доброчинна допомога, тобто без мети
одержання прибутку, розподіляються і використовуються Товариством,
його  органами  та місцевими організаціями виключно безоплатно для
виконання статутних завдань Товариства. Такі товари та матеріальні
цінності  звільняються від сплати податків,  мита та митних зборів
відповідно до законодавства.

    Стаття 19. Державні та комунальні засоби масової інформації у
разі  виникнення  надзвичайних  ситуацій безперешкодно висвітлюють
діяльність  Товариства,  його  органів  та  місцевих  організацій,
пов'язану з наданням допомоги та підтримки тим, хто її потребує.

    Стаття 20.  Служба  розшуку  Товариства  отримує послуги,  що
надаються підприємствами поштового,  телеграфного,  телефонного та
інших  видів зв'язку (для розшукування могил військовополонених та
громадян,  які пропали безвісти внаслідок виникнення  надзвичайних
ситуацій;   возз'єднання   сімей,   повернення   біженців  додому;
встановлення факту нацистського переслідування в  роки  війни),  з
наступним   відшкодуванням   витрат   на  них  за  рахунок  коштів
Державного бюджету  України  у  порядку  та  в  межах  ліміту,  що
встановлюються Кабінетом Міністрів України.

                            Глава 3

               ВЛАСНІСТЬ ТОВАРИСТВА. ГОСПОДАРСЬКА
                     ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА

    Стаття 21.  Товариство як юридична особа має право  виступати
учасником   цивільно-правових   відносин,  може  від  свого  імені
набувати і здійснювати майнові та немайнові права,  бути позивачем
і відповідачем у суді відповідно до законодавства.

    Товариство відповідає   за   своїми  зобов'язаннями  в  межах
належних йому коштів та іншого майна.

    Створені Товариством   органи    та    місцеві    організації
відповідають  за  своїми  зобов'язаннями  в межах коштів та іншого
майна, переданого їм Товариством.

    Стаття 22.  Товариство   може   мати   у   власності   кошти,
відокремлене   та   інше  майно,  необхідні  для  здійснення  його
статутної діяльності.

    Товариство набуває право власності на кошти  та  інше  майно,
передані йому засновниками, членами Товариства, органами державної
влади,  органами місцевого самоврядування,  набуті від вступних та
членських внесків, пожертвувані чи передані фізичними і юридичними
особами,  громадськими,  релігійними  організаціями,  а  також  на
майно,  придбане  за  власні  кошти  чи  на  інших  підставах,  не
заборонених законодавством.

    Стаття 23.  З  метою  виконання   своїх   статутних   завдань
Товариство,  його органи та місцеві організації можуть здійснювати
необхідну     господарську     діяльність     шляхом     створення
госпрозрахункових  установ  та  організацій  із статусом юридичної
особи,  а також заснування підприємств  у  порядку,  встановленому
законодавством.

    Прибутки,   одержані     підприємствами,    установами     та
організаціями,  які  перебувають  у  власності  Товариства,   його
органів  та  місцевих  організацій,  використовуються  виключно на
виконання     статутних     завдань     Товариства,     враховуючи
адміністративно-господарські   витрати,   пов'язані  з  діяльністю
Товариства, його органів та місцевих організацій.

    Стаття 24.  Товариство, його органи та місцеві організації, а
також   створені   (засновані)   ним   підприємства,  установи  та
організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік,
статистичну звітність відповідно до законодавства, зареєструватись
у встановленому порядку в  органах  державної  податкової  служби.
Зазначені  юридичні  особи  обліковують  кошти  для  господарської
діяльності (як в  національній,  так  і  в  іноземній  валюті)  на
окремих банківських рахунках.

    Стаття 25.  Право  власності  від імені Товариства здійснюють
його вищі статутні органи в порядку,  передбаченому цим Законом та
Статутом Товариства.

    Стаття 26.   Товариство   має   право  отримувати  у  порядку
спадкування або як дарунок рухоме і нерухоме майно,  а також кошти
(активи) від юридичних та фізичних осіб України,  іноземних держав
та міжнародних організацій.

    Стаття 27.  Все рухоме та нерухоме майно, а також активи, які
належать   Товариству   на   праві  власності  згідно  з  Статутом
Товариства   та    законодавством,    використовуються    виключно
Товариством  або  за  його  дорученням  його органами та місцевими
організаціями.

    Майно та  кошти  Товариства,  його  місцевих  організацій  та
створених (заснованих) ними підприємств,  установ, організацій без
згоди Товариства не можуть  бути  вилучені  чи  розподілені,  крім
випадків та у порядку, встановлених законом.

    Стаття 28.  Кошти  та  інше майно Товариства,  його органів і
місцевих   організацій,   створених    (заснованих)    Товариством
підприємств,  установ,  організацій у разі їх ліквідації не можуть
перерозподілятися між членами  Товариства.  Такі  майно  та  кошти
використовуються  Товариством  за  рішенням його статутних органів
виключно для виконання визначених Статутом Товариства цілей,  а  у
випадках, передбачених законом, спрямовуються в доход держави.

                          
Розділ III

              ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ
                          ЦЬОГО ЗАКОНУ

    Стаття 29.  За порушення  вимог  цього  Закону  особи  несуть
відповідальність згідно з законом.

    Стаття 30.  Службові  і посадові особи та громадяни,  винні в
порушенні прав і  свобод  громадян  -  членів  Товариства,  несуть
встановлену     законом     адміністративну     або    кримінальну
відповідальність.

    Стаття 31.  Товариство,  його органи і місцеві організації та
їх  члени  (працівники  та  добровольці)  у  разі  порушення  ними
Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього та інших законів  несуть
відповідальність    відповідно   до   законодавства   та   Статуту
Товариства.

    Відповідно до  цього  Закону  та  у  порядку,   встановленому
Статутом   Товариства,   з'їзд,   Правління,   Президія  Правління
Товариства можуть достроково припинити повноваження створених ними
органів   та   місцевих  організацій  Товариства,  організацій  та
заснованих ними підприємств,  а також призначених чи обраних  ними
осіб   (працівників   та   добровольців)  у  разі  порушення  ними
законодавства.

                          
Розділ IV

               ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

                            Глава 1

                      ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 32.  На всіх працівників Товариства,  які працюють  за
трудовим договором у системі Товариства, поширюється законодавство
України про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування.

    Стаття 33.   Правове   регулювання   відпусток    працівників
Товариства   здійснюється   згідно   з   законодавством.   Медичні
працівники патронажної служби Товариства мають  право  на  щорічні
додаткові відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах праці та
за особливий характер праці.  Порядок надання таких відпусток,  їх
тривалість  та  умови  оплати  встановлюються  Кабінетом Міністрів
України.

    Стаття 34.  Товариство самостійно вирішує питання  визначення
умов  та  оплати праці працівників органів та місцевих організацій
Товариства,  які  працюють  за  трудовими   договорами   (угодами,
контрактами),  та  заохочення добровольців згідно з законодавством
про оплату праці.

    З керівниками    структурних    підрозділів     та     іншими
відповідальними   працівниками   Товариства   укладаються  трудові
договори у формі контракту відповідно до Кодексу законів про працю
України та Статуту Товариства.

    Стаття 35.  Товариство,  його  органи  та місцеві організації
надають підтримку органам державної  влади  та  органам  місцевого
самоврядування в розповсюдженні серед населення текстів Женевських
конвенцій 1949 року про  захист  жертв війни  ( 995_151,  995_152,
995_153,  995_154 ) та  Додаткових  протоколів  до  них  1977 року
( 995_199, 995_200 ), в поширенні знань про міжнародне гуманітарне
право.

    Стаття 36.  Товариство може бути  ліквідоване  відповідно  до
законодавства,  Статуту  Товариства та з урахуванням особливостей,
передбачених статтею 28 цього Закону.

    Стаття 37.  Державний контроль за  діяльністю  Товариства,  в
тому числі і порядком використання ним майна та виділених державою
бюджетних   коштів,   здійснюється   органами   виконавчої   влади
відповідно до їх компетенції.

                            Глава 2

                      ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

    2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом
нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить
цьому Закону.

    3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк:

    подати на  розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції щодо
приведення законів України у відповідність із цим Законом;

    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із  цим
Законом;

    забезпечити перегляд  і  скасування  міністерствами та іншими
центральними  органами  виконавчої  влади  їх  нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону;

    забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених
цим Законом.


Президент України                                         Л.КУЧМА

м. Київ, 28 листопада 2002 року
         N 330-IV


Документ взято з сайту ВРУ


 
Назад до вмісту | Назад до головного меню